Карл Мангейм в своїй праці «Ідеологія та утопія» чітко визначає соціальні корені мислення.
Він говорить, що процес мислення здійснюється не ізольованими людьми як такими, оскільки люди мислять в певних групах чи спільнотах, таким чином створюючи унікальний стиль мислення внаслідок нескінченної серії реакцій на типові ситуації, що характеризують спільну для них позицію.
Таким чином, людське мислення, яке породжує нові ідеї, завжди визначається класовою, національною, релігійною приналежністю та іншими соціальними факторами
Адже людина – це не абстрактна обчислювальна машина, а етичний суб’єкт, категорії та обрії мислення якої визначаються не лише її волею, але й усім набором умов життя.
Тому уявлення про світ, про важливе, про правильне у людей різні.
Відповідно існують різні етичні системи (де, наприклад, уявлення про те, що лежить за межами людини, є більшою цінністю, ніж життя), чи інші парадигми (де цінність колективу вища за цінність індивіда).
А це вже стосується епістеми – рухливої мережі відносин на рівні різноманітних дискурсів в конкретний історичний період розвитку того чи іншого суспільства.
Але чому вони нам постійно тоталітарно нав’язують лише свій одновимірно-ліберальний дискурс?
А мене, на відміну від них, турбує питання, як людині вийти за межі тваринного егоїзму, помислити ціле, бути готовою відстоювати інтереси інших…
Що спільне благо (res publica), це добре, а не навпаки.
Що повнота людського життя розкривається лише в політичному спілкуванні, організованому навколо ідеї Блага.
Що політичний устрій суспільства є продовженням боротьби за Благо, розпочатої в рамках окремо взятої людської душі.
Що свої найкращі якості людина має можливість проявляти в спільноті, яка позділяє загальні уявлення про це Благо.
Це добре розуміли древні, що насправді політика може відбуватися лише серед осіб, які володіють тим же способом пізнання світу.
Всі інші для них були будь-хто (варварами, рабами, богами), але лише не тими, з ким вони могли вести діалог.
Тому не майте ілюзій і не намагайтеся нікому нічого довести – звертайтеся до тих, хто належить до вашої епістеми, і я впевнений, що тільки вони вас зрозуміють.
Просто є реальність, в якій нам потрібно виконувати певні дії, залежно від цінностей, які ми захищаємо.
Сергій Чаплигін
