В Україні триває бум перевидань класичної літератури ХІХ–ХХ століть. Чи пошириться ця тенденція на пам’ятки середньовіччя і бароко?
Нещодавно видавництво «А-ба-ба-га-ла-ма-га» повідомило, що готує видання «Києво-Печерського патерика» сучасною українською мовою в перекладі Володимира Панченка, старшого наукового співробітника Музею гетьманства. «Києво-Печерський патерик» сформувався на зламі XII–XIII століть, а згодом, у XVII столітті, був адаптований для потреб тогочасного читача і продовжував бути популярним. Михайло Грушевський в «Історії української літератури» називає «Києво-Печерський патерик» «золотою книгою українського письменного люду» і продовжує: «З усієї нашої стародавньої писаної літератури жоден інший твір не зостався в такій постійній пам’яті, ужитку і лектурі — не тільки чернечій, а й світській, — як “Печерський Патерик”… До виходу “Кобзаря” — це був найпопулярніший твір старого нашого письменства». Видання важко уявити без гравюр майстра Іллі, надрукованих у лаврському виданні 1661 року.
Тимчасом у видавництві «Кліо» триває передзамовлення на книжку «Гімни і трени. Українська геральдична та пропам’ятна поезія XVI–XVIII століття» в перекладах Валерія Шевчука. Книжка приурочена до ювілею письменника і популяризатора барокової спадщини. Видавництво вже має у доробку низку видань барокових текстів у перекладах українською, зокрема короткі діярії (щоденники) Атанасія Филиповича, Дмитра Туптала, Миколи Ханенка та інших діячів козацької доби, «Літопис» Самійла Величка, збірку афоризмів «Мудрість передвічна. Афоризми давніх українських мислителів ХІ — початку ХІХ століття»
Ця невеличка, але обнадійлива тенденція може свідчити про те, що середньовічні і барокові пам’ятки української літератури з’являтимуться в популярному форматі й зацікавлюватимуть ширше коло читачів. Щоправда, більшість цих видань — подарункові, що позначається на ціні. У характеристиках майбутнього видання «Патерика» сказано: «тверда палітурка, обтягнена коштовною тканиною, із золотим та сліпим тисненням, друк бронзою і червоним металіком». «Літопис» Самійла Величка, хоч і схарактеризований в анотації «для широкого читача», проте має подарунковий формат і високу вартість.
Видання класики нині на хвилі популярності — українські видавці пропонують нові й нові перевидання текстів ХІХ-ХХ століть. Лишається сподіватись, що й попередня, майже тисячолітня літературна традиція не лишиться поза увагою. Донедавна таку увагу здобував хіба що Сковорода. Однак серед текстів давньої української літератури ще чимало цікавого для сучасного читача: починаючи від перекладних текстів на кшталт «Повісті про Акира Премудрого» до «Слова про Ігорів похід», з якого можна було б зробити гарний артбук.
Ще один варіант — наукові праці, які важко знайти у книгарнях та інтернет-магазинах і про які можна довідатися лише принагідно. До таких, наприклад, належить книжка «Філософська думка України ХІ–ХVІІІ століття: від патристики до схоластики», видана 2021 року в Інституті філософії. Автори — Ярослава Стратій, Олександр Киричок, Олена Сирцова, Лариса Довга, Микола Симчич, Роланд Піч, Володимир Білодід — прагнули інтегрувати недостатньо досліджену українську філософську спадщину XI–XVIII століть у загальну картину історії знання. Аналіз розвитку середньовічної і ранньомодерної думки демонструє впливи візантійської та патристичної традицій на формування філософських уявлень, а також внутрішньоукраїнський діалог між містичним і раціоналістичним підходами до пізнання світу і людини, починаючи від руських писемних пам’яток і до творів Григорія Сковороди.
Дотепер спорадично з’являлися хіба що наукові та статусні дороговартісні видання, присвячені середньовічній і бароковій українській культурі. І ті, і другі є, безумовно, потрібними, проте не задовольнять попиту широкого загалу, — для цього потрібні популярні коментовані видання самих текстів та захопливо написана історія нашої багатої на цікавинки давньої літератури.
Автор:
Джерело:https://tyzhden.ua/suchasni-vydannia-davnoi-spadshchyny/
