Хто бореться за перемогу, тому варто розраховувати лише на Вищу допомогу і власні сили – це те, що ніколи не зрадить. Зараз Україна – це поле битви Армагеддону, вирішальної битви Світла з пітьмою, Добра зі злом. В цій битві вирішується доля не лише України, а й всього світу, й тому люди з усіх куточків планети прагнуть взяти в ній участь. Звичайно, було б дуже й дуже добре, якщо б керівники провідних держав світу також зрозуміли це й врятували життя сотням тисяч, або й мільйонам мешканців. Їхній вибір – на їх совісті. У нас вибору немає. Перед нами – лише шлях до перемоги. І ми її виборемо.І нехай у наших серцях ЗАВЖДИ горить усвідомлення величі тієї перемоги, якої ми доб’ємося. Так горить, щоб у його світлі розплавлялися всі складнощі кожного дня, кожної миті цієї найпідступнішої й найбрехливішої війни. Так, треба знати про всі негаразди, всі страждання, про кожну скрутну обставину. Але, разом з тим, хай ніщо не зможе затьмарити ВОГНЮ ПЕРЕМОГИ. Щоб будь-якій події чи новині не під силу було вселити в наші душі бодай натяк на розпач, зневіру чи втому – бо та непохитна віра палає в серці кожного з нас і відбиває й перемагає всі атаки темряви.Звичайно, віра без дії мертва, однак хіба дія, не осяяна вірою, може жити? Тому у кожній своїй дії, зі зброєю в руках чи знаряддям мирної праці, будемо плекати вогники віри. Той, хто колись відчував її, знає, що це панацея від усіх хвороб, захист від усіх нападів, вихід з будь-якої пастки. Аби нести її вогонь мужньо.

Виктор Федотов