Інтенсивне навчання або складні завдання виснажують. Вчені тепер з’ясували, чому. Згідно з отриманими даними, за розумового навантаження в мозку накопичується все більше глутамату － речовини-медіатора, що виділяється, коли працюють клітини головного мозку. Це засвідчує: в результаті тривалого когнітивного навантаження мозок більше не може достатньо швидко виводити “сміття” － і тому сигналізує про виснаження.
Години навчання, міркування над складною проблемою чи шаховий турнір: якщо впродовж тривалого часу інтенсивно думати, втомишся. Як наслідок, будеш думати повільніше, інстинктивно уникатимеш когнітивних викликів, менше контролюватимеш свої імпульси. Дослідження засвідчують: у такий момент люди менш здатні протистояти спокусі, тож часто їдять фаст-фуд або солоденьке, а також менше контролюють свої емоції. Але чому?
За однією з теорій, інтенсивне когнітивне навантаження спалює енергетичні запаси глюкози. Психічне виснаження сигналізує про її дефіцит і має змусити людей поводитися більш енергоощадно. “Згідно з цією теорією, виснаження － це своєрідна ілюзія, яку творить мозок, щоб змусити нас припинити розумову працю”, － пояснює провідний автор дослідження Матіас Пессіґлійон (Mathias Pessiglione) з Інституту досліджень головного і спинного мозку в Парижі.
Однак цій теорії суперечить той факт, що вимірювання досі не підтвердили суттєво більшого споживання глюкози під час розумових навантажень. “Щобільше, теорія не пояснює, чому цей гіпотетичний брак енергії впливає на самоконтроль, та не на інші когнітивні процеси, зокрема зір”, －сказали Пессіґлійон, провідний автор Антоніус Вілер (Antonius Wiehler) та їхні колеги. Тож учені шукали інше пояснення.
До свого експерименту дослідники залучили 40 піддослідних, котрі впродовж шести годин повинні були виконувати або складні, або легкі завдання на екрані комп’ютера. У завданнях чергувалися тести на пам’ять та увагу. Після кожного блоку піддослідні проходили тести на самоконтроль, їм також вимірювали зіниці, рівень розширення яких також свідчить про ступінь розумового напруження.
Щоб виявити, що відбувалося в мозку до, під час і після когнітивного навантаження, частину тестових завдань піддослідні змушені були проходити з мозковим сканером. Дослідники записували мозкову активність за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії (фМРТ). Завдяки їй фіксували також концентрацію різних продуктів метаболізму та нейромедіаторів у головному мозку.
У групі, що виконувала більш складні завдання, впродовж тестового дня спостерігали явні ознаки розумового виснаження: в учасників знижувався самоконтроль, зіниці розширювалися. Суб’єктивно, піддослідні сприймали день виснажливим і розповідали, що відчували втому － але це стосувалося в рівній мірі обох груп. “Тобто, суб’єктивне сприйняття саме по собі не може бути мірилом фактичного когнітивного виснаження”, － пояснили Пессіґлійон і його колеги.
Показовішими стали результати сканування головного мозку: в піддослідних з групи, перед якою стояли складніші завдання, суттєво нижчою, ніж у їхніх напарників з іншої групи, була активність у лівій ділянці префронтальної кори. Ця частина лобової частки відповідає, зокрема, за вищі когнітивні функції, прийняття рішень і контроль імпульсів.
Разом з цим у розумово виснажених учасників у міжклітинних проміжках і синапсах цієї ділянки мозку помітили наднормове накопичення нейромедіатора глутамату. Глутамат － речовина-медіатор, що стимулює та бере участь у передачі нервових сигналів. У більшій кількості вона вивільняється, коли синапси інтенсивно працюють. “Нестача глутамату всередині нейронів може погіршити їхню активність, натомість його надлишок поза клітинами заважає сигналам доходити до синапсів”, － пояснили вчені.
Результати засвідчують: розумове виснаження зумовлене помітними змінами мозкового метаболізму. Після тривалої, складної когнітивної роботи в мозку накопичується надлишок глутамату, що посилено виділяється. Мозок вже не встигає його виводити, тож глутамат накопичується.
“Підвищене напруження, викликане розумовою працею, пов’язане з тим, що мозок намагається утримати концентрацію глутамату в допустимих межах”, －пояснюють вчені. Виснаження сигналізує про те, що мозок більше не здатен це забезпечити і змушує нас відпочити. “Тому найкращий рецепт проти розумового виснаження － це перерва й сон, － каже Пессіґлійон. － У нас вже є вагомі докази того, що глутамат виводиться з синапсів якраз під час сну”.
Джерело:https://zbruc.eu/node/113320?fbclid=IwAR099mPQ8vIQhE2wR1j6FW0sSF_69BSF9yseEe_Bnakp5F1UbXoq8xo5pyY
