Піклуватись про своє психічне здоров’я так само важливо, як і про фізичне. Хороша новина: вони тісно пов’язані, тож фізичні вправи, сон та харчування мають позитивний ефект і для тіла, і для психіки. Дотримуйтесь цих корисних звичок, і ваше життя буде в гармонії.

Звичка перша: достатньо спати

Наш мозок не здатен безперервно сприймати інформацію: йому потрібен час, щоб опрацювати й засвоїти її. Недавні дослідження показали, що під час сну мозок очищається від продуктів метаболізму, що накопичилися протягом дня. Це необхідно для того, щоби вдень ми почувалися бадьорими і були уважними. 

Прийміть той факт, що на справи у вас є 16 годин на добу, і не намагайтесь додати пару годин за рахунок сну. Бути млявим, відчувати туман в голові, збільшувати ризик розвитку у себе діабету, деменції, ожиріння і хвороби серця, які спричиняє хронічне недосипання, – сумнівна оптимізація.

Ось кілька порад, які зроблять ваш відпочинок вночі приємним і якісним:

• спіть 7-9 годин на добу в один і той же час;
• не намагайтесь відіспатись на вихідних: вчені довели, що спроби компенсувати дефіцит сну лише шкодять здоров’ю;
• якщо ви з ранку до вечора працюєте сидячи, ввечері виходьте на пробіжку або прогулянку;
• зменшіть кількість екранного часу перед сном. Для розваги або інтелектуальної активності краще обрати книгу;
• замініть каву або алкоголь перед сном на трав’яний чай.

Звичка друга: збалансовано харчуватися

Наш мозок займає всього 2% від ваги тіла, але споживає 20% енергії організму. Щоб функціонувати, йому потрібно багато ресурсів, які ми отримуємо разом з продуктами харчування. Їжа має безпосередній вплив на наш мозок, а отже — і настрій.

Вчені відносно недавно почали досліджувати вплив харчування на психічне здоров’я і ось кілька рекомендацій, які існують на сьогодні:

• раціон харчування повинен задовольняти потреби організму в вітамінах, мінералах і калоріях;
• вживайте продукти з цільного зерна, рибу з омега-3 жирними кислотами (оселедець, скумбрія, лосось, сардина), горіхи, гарбузове та лляне насіння, чорниці, смородину, броколі, томати;
• зменшуйте вживання перероблених харчових продуктів: тих, що були законсервовані, термічно оброблені і підготовлені до тривалого зберігання перед споживанням. До них належать напівфабрикати, консерви, ковбаси, снеки, випічка;
• відмовтесь від цукру. Глюкоза потрібна для таких функцій мозку як мислення, пам’ять і навчання. Але в продуктах, які ми споживаємо щодня, міститься набагато більше цукру, ніж нам потрібно. Його надлишок приводить до поступового погіршення пам’яті та когнітивних функцій.

Звичка третя: бути фізично активними

Як йшлося вище, фізичні вправи покращують сон, але користь фізичної активності для психічного здоров’я цим не обмежується. Доведено, що люди, які регулярно виконують вправи, мають менший рівень стресу. Завдяки спорту загострюється пам’ять і концентрація, нормалізується вага тіла і покращуються самооцінка. І не лише завдяки спорту! Робота в саду, прибирання вдома або прогулянка з роботи додому працюють не гірше.

Звичка четверта: товаришувати

Якщо у вас є кілька друзів, з якими ви регулярно зустрічаєтесь і спілкуєтесь, ви вже робите своєму психічному здоров’ю величезну послугу. Якщо немає – час будувати такі стосунки. Мова не про те, щоб додати у друзі тисячу малознайомих людей у соцмережах. Будуйте відносини, в яких панують взаємна довіра й підтримка, де вас приймають за хороших і поганих обставин. Такі відносини дають відчуття щастя, призначення і впевненості – а це захисні вежі вашого психічного здоров’я.

Звичка п’ята: обирати змістовні справи

Кожен по-своєму розуміє поняття “змістовні справи”. Для одних це робота, для інших – хобі, для третіх – волонтерство. Список можна продовжувати, але у всіх цих занять є спільна риса: вони приносять задоволення, надихають і надають життю сенсу.

Пригадайте, коли ви із задоволенням прокидалися вранці — енергійні, в очікуванні чогось особливого. Це могла бути подорож в нові місця, концерт улюбленого артиста чи похід з друзями в кіно. Або пригадайте стан, коли заняття поглинало вас, ви були наче в потоці, не відчували ані втоми, ані плину часу. Наприклад, за читанням книги, малюванням або грою в футбол. Це і є ваші змістовні справи. Знаходьте в своєму житті час для себе і таких речей, особливо, коли відчуваєте, що через стрес, рутину або негативні думки світ довкола починає втрачати кольори.

10 міфів і фактів про психічне здоров’я

Міфи про психічне здоров’я заважають нам належним чином турбуватися про себе. А ще вони лежать в основі формування стигми – упередженого ставлення до людей, які мають розлади або проблеми, пов’язані із психічним здоров’ям. Тому важливо розвінчувати міфи довкола цієї теми – і найкраще для цього слухати та читати особисті історії, а також аналізувати факти. Ми підібрали факти, що стосуються десяти поширених міфів щодо психічного здоров’я.

Міф перший

Розлади психічного здоров’я трапляються рідко.
ФАКТ: Кожен третій українець може зіткнутися із психічним захворюванням протягом життя. Це відбувається через низку причин: хронічні стреси, травматичні події, важкі умови розвитку у дитинстві, органічні порушення мозку та інше. Тож, найімовірніше, серед ваших знайомих також є люди, які вже пережили або саме зараз долають певний розлад психічного здоров’я.

Міф другий

Я нічого не можу зробити для людини з психічним розладом.
ФАКТ: Ви можете зробити багато речей для рідних, друзів та колег із психічними розладами, щоб їх підтримати, зокрема:

• Бути поруч та уважно слухати
• Ставити питання
• Цікавитися, що людина робить, щоб поліпшити свій стан
• Змістовно проводити час разом
• Заохочувати звернутися по професійну допомогу.

Міф третій

Люди із психічними розладами не можуть працювати.
ФАКТ: Психічні захворювання бувають різними за інтенсивністю та частотою загострень і мають неоднаковий вплив на життя, в тому числі — професійне. Тому люди із розладами психічного здоров’я часто є доволі успішними в роботі. Більшість поширених психічних розладів не заважають людині виконувати свої професійні функції, хоча і можуть впливати на продуктивність та ефективність праці. Людина може піклуватись про себе, відвідувати психолога, психотерапевта, приймати ліки, які поліпшують стан, і при цьому реалізовувати себе в кар’єрі та соціумі, ні в чому не поступаючись колегам.

Міф четвертий

У дітей не буває психічних розладів, або вони минають самі – діти їх переростають.
ФАКТ: На жаль, діти також мають складнощі з психічним здоров’ям. Так само, як і дорослі, вони можуть стикнутися з депресією, фобіями чи посттравматичним стресовим розладом. Окремі захворювання є типовими для певних вікових груп, як от розлад дефіциту уваги чи гіперактивності у ранньому дитинстві, або так звані “підліткові розлади”, розвиток яких найчастіше співпадає з пубертатом. Вчасна допомога здатна призвести до повного відновлення або істотно зменшити симптоми та покращити життя дитини. Водночас варто пам’ятати, що багато поведінкових та емоційних проявів є віковою нормою і не свідчать про жоден розлад. Основна рекомендація фахівців: бути уважними до будь-яких проявів, що провокують сильний стрес, не минають з часом та створюють проблеми в різних сферах дитячого життя – відпочинок та дозвілля, спілкування з ровесниками, навчання, тощо

Міф п’ятий

Психічні розлади трапляються лише в емоційних людей зі слабким характером.
ФАКТ: Ризик психічних розладів жодним чином не залежить від сили людського характеру. Також не йдеться про особисту відповідальність або стовідсоткову гарантію уникнення розладів за умови правильної поведінки. Стикнутися з проблемами психічного здоров’я може кожен. Звісно, особисті якості можуть впливати на те як людина сприймає розлад, як рухається шляхом відновлення, а також на її готовність приймати підтримку та виконувати рекомендації фахівців. В будь-якому разі, людина з психічним розладом потребує соціальної підтримки та якісної допомоги.

Міф шостий

Психічний розлад – це назавжди.
ФАКТ: Деякі психічні розлади справді мають хронічний перебіг та часом загострюються. Інші ж можна вилікувати. Так чи інакше, більшість людей із психічними розладами здатні відновитися й вести щасливе повноцінне життя. Згідно з визначенням ВООЗ, психічне здоров’я — це стан добробуту, в якому людина здатна реалізовувати свій потенціал, долати щоденні стреси, ефективно й плідно працювати та робити внесок в життя своєї спільноти. Незалежно від наявності психічного розладу, людина може підтримувати хороший рівень психічного здоров’я завдяки психотерапії та медикаментозному лікуванню — реалізовувати себе та приносити користь суспільству.

Міф сьомий

Люди з психічними розладами непередбачувані та можуть вдаватися до насильства.
ФАКТ: Більшість людей із проблемами психічного здоров’я, включно з тими, хто має психотичні стани або розлади, не схильні до жорстокої поведінки. Більш ймовірно, що люди із психічними розладами самі можуть стати жертвами насильства, ніж вчинити насильство щодо інших.

Міф восьмий

Із депресією можна впоратися самостійно — потрібно лише взяти себе в руки та відігнати погані думки.
ФАКТ: Депресивний розлад — це складне захворювання, впоратися з яким без професійної допомоги доволі важко. Лікування депресії може вимагати як психотерапевтичної, так і медикаментозної підтримки. При важкій та середньої важкості депресії лікар-психіатр може призначати антидепресанти. Не потрібно цього боятися — це цілком ефективна і поширена практика.

Міф дев’ятий

Під впливом медичних препаратів для лікування психічних розладів людина не може приймати рішення.
ФАКТ: Здатність приймати рішення в більшості не залежить від дії медикаментів. Більшість ліків не впливають на здатність приймати рішення, їхнє завдання — знизити симптоми та покращити якість життя людини. Якщо препарат підібраний правильно та при постійному спостереженні лікаря стан пацієнта у більшості випадків значно покращується.

Міф десятий

Психічні розлади передаються генетично.
ФАКТ: Говорити про спадкову природу розладів некоректно. Людина справді може успадкувати певні генетичні маркери, які можуть свідчити про ймовірність розвитку розладу. Але це не означає, що людина його обов’язково матиме. Важливими чинниками у виникненні психічних розладів є вплив зовнішнього середовища, наявність хронічних стресів та травмуючих подій. Тому не можна стверджувати, що психічні розлади виникають тільки через те, що людина їх успадкувала.

Детально:https://www.mh4u.in.ua/hochu-diznatysya-bilshe/yak-podbaty-pro-svoye-psyhichne-zdorovya/?fbclid=IwAR10kV9ZajJ3yPKYo6yREI-NjM-95UXwqzQ4umLyYatWd2cpacXDHFvZFjY