У фінській системі освіти немає місця для перегонів за оцінками. У школах країни не чули про перевірки та інспекції ще з 1990-х років, а про бюрократію місцеві вчителі навіть не здогадуються. У Фінляндії, яка входить у ТОП-10 освітнього рейтингу PISA, немає опції «відправити дитину до найдорожчої приватної школи» — освіта тут повністю безкоштовна. А от потрапити на високооплачуване місце вчителя не так вже й просто: здобудь магістерський ступінь і доведи під час тримісячної практики з учнями, що діти із цікавістю слухають тебе, а твої підходи до навчання — новаторські та творчі. Під час Освітуру ми досліджували «дивнії дива» фінської системи освіти, а тепер ділимося інсайтами, що неабияк вражають.
Зоя Литвин,
голова громадської спілки «Освіторія»,
засновниця Новопечерської школи та премії для вчителів
Global Teacher Prize Ukraine
Якісна підготовка вчителів — основа цілковитої довіри до них
Ключ до успіху фінської системи освіти — учитель: його підготовка, ставлення до професії та її високий престиж. Учителі у Фінляндії шановані, і не просто так. У країні дуже якісна підготовка вчителів та плавний і поступовий вхід у професію. Лише від 3 до 10% абітурієнтів вступають на педагогічні спеціальності до університетів.
Аби вчителювати, трьох років бакалаврату недостатньо — необхідно закінчити дворічну магістратуру та обов’язково пройти якісну практику. Саме на практиці перед вступом у професію у Фінляндії роблять величезний акцент. Учитель стажується мінімум 12 тижнів у закладах освіти, і ця практика активна й структурована, і в неї обов’язково залучені учні. Учителя супроводжують досвідчені наставники: підтримують, надихають і пересвідчуються, що за ці три місяці вчитель «закохається» в учнівство та полюбить роботу з дітьми.
Довіра до вчителів у Фінляндії — безпрецедентна. У школах є Національний навчальний план, але він «рамковий», і поза ним дуже багато свободи. Ніхто не вимагає від педагога складати план уроку і не запитує, як і де той підвищує кваліфікацію. А збережені у зв’язку із цим кошти спрямовують на високу оплату праці вчителям. Про освітні інспекції тут не чули ще з 1990-х. Ні держава, ні директор, ні батьки не мають впливу на педагогів.
«Ми дуже багато сил вкладаємо у відбір та підготовку вчителів. Було б недоречно не довіряти людям, які вмотивовані та пройшли такий складний шлях підготовки», — пояснюють фіни.
Я помітила, що довіра — національна ідея Фінляндії. Тут ніде не зачиняються кабінети, шафи з речами стоять у відкритих зонах. Замовлені книги стоять у вільному доступі і ніхто й гадки не має, що їх може забрати хтось інший. «Це неможливо у Фінляндії!» — здивовано відповіла нам бібліотекарка.
Освіта = національна ідея
Хочеться, щоб і ми в Україні запозичили стратегію «Освіта = національна ідея». Історичний досвід Фінляндії — це 52 війни з росією, втрати територій і людей. Тож фіни зробили ставку на освіту як на питання національної безпеки і завдяки цьому відшукали шлях до успіху.
Чи можемо ми запозичити якісь конкретні інструменти фінської освіти? Навряд. В українців інший менталітет і культура. Але що точно зможемо — напрацювати якісну і продуману систему підготовки вчителів. Під якістю я маю на увазі актуальні, інтерактивні й релевантні навчальні програми.
Освіта тут не може бути бізнесом
Хоча приватні школи й можуть існувати у Фінляндії — їхнім власникам заборонено брати оплату з родин. Навчання на всіх рівнях освіти — від дошкілля до університетів — безкоштовне. І це один з методів забезпечення рівності.
Фінське освітнє диво надихає, але має власні недоліки і виклики. Як каже мій знайомий фін — «Надихайтеся, але не пробуйте це самостійно відтворити вдома».
Анна Сидорук,
виконавча директорка громадської спілки «Освіторія»
Учитель вирішує все:
система освіти у Фінляндії побудована на довірі
Головне відкриття під час дослідження фінської системи освіти — trust based system: фінська шкільна система, як і державна система загалом, побудована на довірі. Національна агенція з питань освіти розробляє національну програму, після чого локальні муніципалітети її адаптують. А далі — все в руках учителя: як викладати, які методики і матеріали використовувати. Повна довіра і свобода від бюрократії! У фінській освітній системі немає жодних органів та інспекторів, що перевіряють якість освіти.
Так само, як і не має жодних вимог до вчителя щодо підвищення кваліфікації. Учитель як людина, яка найкраще знає, як працювати з дітьми в класі, сам вирішує, які навички йому варто розвинути, щоб виконувати свою роботу якісно.
Майбутньому вчителю допомагають м’яко
і без стресу ввійти в професію
На ділі «фінське освітнє диво» виявилося не настільки дивом, як довгою, системною і наполегливою працею, що наскрізь прошита фундаментальними цінностями: довіра, свобода, рівність та велика праця держави, спрямована на підготовку майбутніх учителів.
Хочу поділитися практичним кейсом, який став окремим натхненням для української делегації.
У передмісті Гельсінкі у звичайній школі на 1000 учнів був створений тренінговий центр для вчителів Viikki, якому фінське міносвіти поставило завдання: вдосконалити програму підготовки вчителів. Цей центр є частиною Гельсінського національного університету, такий собі R&D департамент факультету освіти, де вже 50 років тренують майбутніх педагогів.
Щороку орієнтовно 350 студентів університету проходять тут обов’язкову практику протягом 7 тижнів. За цей час вони мають провести 50 уроків у парі зі своїм наставником. Завдання наставника — допомогти майбутньому вчителю ввійти в професію мʼяко і безболісно. Тож на кожному уроці наставник робить нотатки і надає вчителю-початківцю детальний і підтримуючий зворотний звʼязок. А ще практикант відвідує уроки інших колег та серію практичних тренінгів з оцінювання, classroom management та ролі вчителя в сучасному суспільстві.
Ще один важливий нюанс, який мене приємно вразив: навчання вчителів має бути research based. Тобто, учитель — це дослідник, інноватор. Він має експериментувати, шукати нові підходи, випробовувати власні методики. І у Viikki під час практики це дуже заохочують.
У фінських школах немає ажіотажу
навколо технологічних інновацій і ШІ
Учителі у школах самостійно вирішують, які технології знадобляться для навчання, та закуповують потрібні гаджети. У класах є інтерактивні дошки, у дітей — ноутбуки. В університеті, де навчають студентів, є надсучасна craft-лабораторія — це потрібно для майбутніх учителів праці. Ажіотажу навколо інновацій ми не спостерігали, адже у Фінляндії головний інноватор — учитель.
Цифрова компетентність — одна із семи ключових компетентностей, яких навчають фінських школярів. Цікаво, що протягом нашого перебування в різних школах жодного разу ніхто не згадав про активне використання ШІ на уроках.
Зауважу, що вже з 2025 року у фінських школах на законодавчому рівні заборонять використовувати мобільні телефони. Є внутрішні дослідження, що свідчать про зниження навчальних результатів через гаджети.
Леся Павлюк,
переможниця Global Teacher Prize Ukraine 2024
Доступність та інклюзія — на найвищому рівні
Одна із характеристик освітньої системи Фінляндії — доступність. Рівноправний доступ до освіти мають усі охочі: корінні фіни й люди інших національностей, діти й дорослі, люди з особливими потребами. Усі навчальні заклади мають універсальний дизайн і адаптовані до особливостей різних людей. Діти з ООП навчаються в дитячих садочках, школах, вищих навчальних закладах.
Що важливо, обмежень щодо кількості дітей з ООП у класі немає. Якщо вчитель чи батьки помічають певні особливості дитини, збирається команда, до якої входять батьки, учитель, психолог, спеціальні педагоги, медичний працівник та адміністрація закладу і яка ухвалює рішення щодо подальшої допомоги та супроводу дитини.
Такий процес може відбуватися на одному з трьох рівнів: перший обумовлює роботу вчителя класу, а наступні — залученість спеціалістів до роботи з класом чи дітьми з ООП. Зараз фіни працюють за програмою для дітей з ООП 2016 року, проте в очікуванні нової, яку мають затвердити зовсім скоро.
Дошкільна освіта: самостійність із 4 років
і навчання через гру
Ми спостерігали за тим, як фіни хочуть зберегти дитинство дітей. Надзвичайно здивувало, що в дошкільному закладі в дітей немає занять іноземної мови, хореографії, музики, уроків про довкілля. Натомість у них акцент на спортивні активності, творчі ігри та ігри для розвитку мовлення. Фіни кажуть, що цього достатньо!
У садочку діти вчаться взаємодіяти одне з одним, у них формуються навички самообслуговування. Мене здивував факт, що дошкільнята 4–5 років преспокійно й самостійно стоять у черзі за обідом і несуть його собі за стіл, а з 4 років уже вміють одягатися без сторонньої допомоги. До слова, групи у фінських дитячих садочках змішаного формату: разом із 5-річними дітьми граються й однорічні та дворічні малюки — це абсолютна норма тут.
Щодня за будь-якої погоди близько двох годин діти активно відпочивають на свіжому повітрі. Особливо цікаво було спостерігати за тим, як вони граються. Кожна дитина вирішує, в яку гру хоче пограти сьогодні, і ліпить своє фото чи ім’я на відповідну позначку в класі. Якщо всі місця для цієї гри вже зайняті — обирає іншу гру. Таким чином за власним бажанням уже в дошкільному віці діти об’єднуються в групи.
Під час фінального року в дошкільному закладі дітей починають готувати до школи. Вихователі неодноразово наголошували, що вони не переймають роль школи, а радше формують життєві навички, які знадобляться школярам у новій освітній ланці: робота в групах, організація робочого місця, концентрація уваги.
Наталія Табачин, співзасновниця компанії EdPro
Бібліотека — місце зустрічі поколінь,
де ніхто не поскаржиться на дитячий лемент
Обладнання у фінських садочках, школах, профтехах та університетах дуже сучасне, і оновлюють його часто — це видно неозброєним оком. Що цікаво, в Україні я неодноразово спостерігала, як учителі озвучують певні упередження до використання сучасного обладнання. У нас заведено, що обов’язково має бути курс чи ментор, щоб навчитися користуватись edtech-новинками. У Фінляндії вчителі не чекають на навчання, обираючи опцію самостійно опанувати ту чи ту інновацію. Є 3D-принтер? Чудово! Педагог знайде інструкції та розбереться, як найкраще використати його можливості для свого предмета.
Бібліотеки у фінів також оснащені технологіями на підтримку учнів та вчителів. У найбільшій бібліотеці Oodi (мікс сучасної бібліотеки та хабу для цікавого проведення часу батьків і дітей) є спеціальні принтери, на яких ти можеш надрукувати наклейки, стікери, постери. Також можна самостійно змоделювати та надрукувати на 3D-принтері різні моделі. Це може здатися неймовірним, але тут є навіть обладнання зі звукозапису — і за бажання ти можеш записати тут свою пісню. Коли ми запитали фінів, чи не заважають дорослим займатися діти, яких тут дуже багато і які часто галасують і пищать, відповідь приємно вразила: «Ні, це росте наше майбутнє! І воно так звучить».
Анна Герун, засновниця WinWin Education
Школа готує до реального життя
У старшій школі є два обов’язкові предмети, які готують фінську молодь до життя в реальному світі та виступають потужною профорієнтаційною платформою:
- «Я як студент» — учні старшої школи дізнаються, на що очікувати після вступу до університету, як адаптуватися та бути ефективним у нових умовах;
- «Життя після випуску» — курс про те, як і де шукати роботу після випуску, як писати ефективне резюме та створити акаунт на LinkedIn, що зацікавить потенційних роботодавців.
- Джерело:https://osvitoria.media/experience/uchytel-vyrishuye-vse-chy-mozhna-povtoryty-finske-osvitnye-dyvo/?fbclid=IwY2xjawHmX9FleHRuA2FlbQIxMQABHfJRIv-TgtYYSRnPg4GgZiyVxqR09IgwICWUuwBA3zOwl1zFqU0wlEVn4w_aem_ovvHI6WBBI6Sg05Uvjrh1A
